Алиса в стране чудес
Во Львове Вы можете оформить только первичный документ - выписку из истории болезни или консультационный вывод лечащего врача.
Но эти документы только основание для того, чтобы обратиться в районную детскую поликлинику по месту регистрации ребенка. В поликлинике дадут вывод ЛКК (консультационной комиссии врачей), которая в свою очередь будет основанием для выдачи помощи и оформления инвалидности в собезе.

Если место регистрации - Симферополь, то следует обращаться в соответствующие госорганы Украины на материковой Украине (Херсонская и Запорожская области).
Там получить консультацию куда конкретно обращаться. Например, позвоните в горздрав Херсона. Или в минздрав Украины. Там подскажуть куда конкретно следует обратиться.
Это если Вы хотите оформлять по украинскому законодательству.

Если же Вы хотите оформлять по законодательству РФ, то Вам следует обратиться в районную поликлинику в Симферополе и выяснить как и что делать.
Тут я не могу помочь.

Украина не отказывается от помощи своим гражданам, проживающим в Крыму. Есть возможность все оформить по украинскому законодательству в Херсоне и Запорожье.

Admin
А нам не жалко )) это ваши жмоты быстрее обнаружат )))

Вот моя статья, тут о гражданстве.

Особливості трудових відносин з працівниками в АР Крим

Автори:

Андрій Гук – адвокат, старший юрист Marchenko Danevych;
Анастасія Філіпюк – молодший юрист Marchenko Danevych

У зв’язку з діями Російської Федерації (далі - РФ) відносно АР Крим актуальними питаннями є врегулювання трудових правовідносин з працівниками, які проживають на спірній території. На яких умовах слід продовжувати трудові відносини з такими працівниками? Яке законодавство застосовується до таких правовідносин? Чи є особливі умови звільнення/переведення таких працівників? Як впливає на трудові відносини набуття працівниками громадянства РФ? Ці та низку інших питань, які виникають між роботодавцями та працівниками в АР Крим, ми проаналізуємо в цій статті.

Як РФ, так і Україна врегульовують загальні питання, пов’язані з статусом АР Крим, у спеціальних законах. Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі – Закон України про окуповані території) Україна не визнає правомірності приєднання АР Крим РФ і вважає АР Крим частиною своєї території, яка тимчасово окупована. На території півострову продовжує діяти законодавство України. З таких вихідних позицій здійснюється подальше врегулювання правових відносин на півострові, в тому числі - трудових.

В РФ аналогічні правовідносини врегульовує конституційний Закон РФ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов – Республики Крым и города федерального значения Севастополя» від 21.03.2014 № 6-ФКЗ.
Аналіз зазначених актів дозволяє дійти висновку, що правові колізії щодо відносин з працівниками АР Крим можливо вирішити в рамках існуючого правового поля, не очікуючи додаткового законодавства з цих питань.

1. Громадянство жителів АР Крим та його вплив на трудові відносини з роботодавцями України

1.1. Набуття громадянства РФ

У ст.4 Федерального конституційного Закону РФ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов – Республики Крым и города федерального значения Севастополя» від 21.03.2014 № 6-ФКЗ передбачено, що громадяни України і особи без громадянства, які на день прийняття АР Крим у склад РФ постійно проживали на території АР Крим, визнаються громадянами РФ, якщо вони у місячний строк не подадуть заяву про збереження свого громадянства та/або своїх неповнолітніх дітей. Тобто законом РФ передбачається автоматичне набуття громадянства РФ мешканцями АР Крим у випадку неподання ними заяви про збереження громадянства України.

У Законі України про окуповані території застосовується інший підхід до вирішення питання громадянства жителів АР Крим. Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України про окуповані території Україна не визнає  примусового автоматичного набуття громадянства РФ жителями АР Крим. Набуття такими особами громадянства РФ не є підставою для втрати громадянства України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про громадянство» від 18.01.2001 № 2235-III (далі – Закон про громадянство), припинення громадянства України можливе шляхом, зокрема:
а) виходу із громадянства;
Вийти із громадянства може лише той громадянин України, який постійно проживає за кордоном і який подав з цією метою клопотання (ст.18 Закону про громадянство).
б) втрати громадянства.
Втратити громадянство можна, зокрема, у випадку добровільного набуття громадянства іноземної держави (ст.19 Закону про громадянство). Не вважається втратою набуття громадянства іноземної держави відповідно до законодавства цієї держави, якщо особа не подавала заяву або клопотання (в т.ч. в іноземні органи) з цією метою.

Припинення громадянства України (як вихід, так і втрата) оформлюється відповідними указами Президента України. Громадянин України, який ініціював процедуру припинення громадянства України, до видання відповідного указу Президента України користується всіма правами і несе всі обов'язки громадянина України (ст.20 Закону про громадянство).

Тобто, для виходу чи втрати громадянства України необхідні як належні підстави (наприклад, постійне проживання за кордоном), так і відповідні цілеспрямовані дії громадянина України (зокрема, подання заяви і документів). Відповідно до Закону України про окуповані території, набуття громадянства РФ не є підставою для втрати громадянства України. Оскільки Закон України про окуповані території не визнає приєднання АР Крим РФ, можемо стверджувати, що немає підстав і для виходу з громадянства навіть за вчинення всіх необхідних для цього дій громадянином України. Скоріш за все, навіть у випадку звернень таких громадян з заявами про вихід чи втрату громадянства України Україна не припинятиме громадянство мешканців АР Крим.

1.2. Дії роботодавців у зв’язку з набуттям громадянства РФ їхніми працівниками

В контексті питань про громадянство необхідно звернути увагу роботодавців на те, що вони мають право запитувати у особи інформацію про громадянство (вимагати надання копії паспорту) лише при працевлаштуванні (ст. 24 Кодексу законів про працю України) (далі – КЗпП України). З’ясування роботодавцем інформації про громадянство працівника після підписання з ним трудового договору може тлумачитись як порушення прав останнього. У теперішній ситуації з працівниками з АР Крим роботодавцям ми радимо зайняти вичікувальну позицію: продовжувати виконувати свої обов’язки роботодавця відповідно до законодавства України і очікувати вчинення зі сторони самого працівника конкретних дій, що свідчитимуть про формат подальших трудових відносин, (у вигляді, наприклад, подання заяви про звільнення за власним бажанням). Запитання працівнику щодо набуття громадянства РФ та щодо його намірів бажано ставити неформально, без згадки в офіційній кореспонденції, для уникнення можливих тлумачень таких дій як порушень законодавства про працю.

Ті працівники, які отримали паспорт РФ, на практиці самостійно звертаються до українських роботодавців для врегулювання питань щодо свого працевлаштування. Набуття такими особами громадянства РФ не означає, що роботодавцям необхідно отримувати дозвіл на застосування праці іноземців для продовження трудових відносин з працівником. Незважаючи на законодавчі акти та дії РФ і кожного мешканця АР Крим, з точки зору чинного законодавства України мешканці АР Крим у відносинах з Україною вважаються громадянами України. З цієї позиції здійснюється регулювання і трудових відносин.

Набуття громадянства іншої держави не може бути підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця за чинним трудовим законодавством України. Зважаючи на те, що материкова Україна поступово втрачає економічні зв'язки з АР Крим, і здійснювати господарську діяльність відповідно до чинного законодавства України там стає фактично неможливо, роботодавцю слід приділити належну увагу визначенню оптимальної форми подальших трудових відносин з працівниками з АР Крим.

2. Рекомендації щодо побудови трудових відносин з працівниками АР Крим

2.1. Продовження існуючих трудових відносин на підставі законодавства України

Так як Україна не визнає приєднання АР Крим до РФ, українські роботодавці вимушені продовжувати трудові відносини з мешканцями півострова в існуючому форматі. Проте, практиці на практиці виникають численні проблеми. Хоча Міністерство доходів і зборів України і дозволило підприємствам з відокремленими підрозділами на території АР Крим сплачувати податки за місцем розташування головного офісу (на території материкової України), відкритим залишається питання, наприклад, здійснення виплати заробітної плати працівникам. Яким чином мешканці АР Крим можуть отримати заробітну плату, якщо Національний банк України фактично заборонив українським банкам надавати фінансово-кредитні послуги на півострові ? Українські державні та місцеві органи не діють на території АР Крим, що унеможливлює реалізацію відносин з загально державного соціального страхування. Це  - лише окремі ситуації, які доведеться вирішувати роботодавцям у випадку прийняття рішення про продовження трудових відносин з мешканцем АР Крим в існуючому форматі. У зв’язку з цим рекомендується обрати інший формат трудових відносин з працівником або припинити їх на підставах, встановлених чинним законодавством про працю.

2.2. Переведення на таку саму або іншу роботу в інший відокремлений підрозділ компанії на території материкової України
Цією опцією вже скористалися велика кількість українських компаній, які мають відокремлені підрозділи не тільки в АР Крим, а і на території материкової України. При цьому обов’язковою умовою переведення працівника в іншу місцевість є отримання його згоди на таке переведення в письмовій формі. Переведення оформляється наказом роботодавця, з яким під підпис ознайомлюється працівник. При цьому роботодавцю необхідно звернути увагу на те, що у випадку переведення працівника на роботу в іншу місцевість чинне законодавство встановлює певні гарантії та компенсації такому працівнику. Зокрема, згідно зі ст.114 КЗпП України при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення. Відповідно до ст.120 КЗпП України працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються:
• вартість проїзду працівника і членів його сім'ї;
• витрати по перевезенню майна;
• добові за час перебування в дорозі;
• одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає;
• заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.
Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені вище, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.
Порядок відшкодування витрат та виплати компенсацій конкретизується у Постанові Кабінету Міністрів України «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 02.03.1998 № 255 (далі – Постанова № 255).

Роботодавець може передбачити для працівника додаткові компенсації та гарантії до тих, що встановлюються КЗпП України та Постановою № 255.

Законом України про окуповані території закріплюється право громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території, на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до законодавства за фактичним місцем проживання, перебування.

Якщо працівник не дає згоду на переведення до іншого відокремленого підрозділу роботодавця, роботодавець може запропонувати працівнику врегулювати існуючу ситуацію іншим способом (зокрема, скористатися механізмом припинення трудових відносин).

2.3. Припинення трудових відносин із працівником

Оптимальними підставами для припинення трудового договору з працівником у  ситуації, що склалася, є:
- припинення відносин на підставі угоди сторін (п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України),
- припинення відносин за ініціативою працівника (ч.1 ст.38 КЗпП України),

У зв’язку з припиненням трудового договору роботодавець може передбачити виплату співробітникам компенсацій, не передбачених чинним законодавством про працю.
Можливим варіантом припинення трудового договору з працівником з АР Крим (у разі набуття ним громадянства РФ) для міжнародних компаній є переведення працівника з українського в російський офіс такої компанії. Для того щоб уникнути колізій українського і російського законодавства, вважаємо за необхідне запропонувати такий порядок дій в цьому випадку:
- український офіс припиняє трудові відносини з працівником як з громадянином України на підставах, встановлених законодавством України (зокрема, за п.1 ч.1 ст.36, ч.1 ст.38 КЗпП України);
- російський офіс укладає трудовий договір з особою як з громадянином РФ відповідно до законодавства РФ.
Такий алгоритм забезпечить дотримання як українського, так і російського законодавства про працю та усуне можливі колізії двох правових систем.

Варіант застосування у цьому випадку механізму звільнення у зв’язку з переведенням працівника на інше підприємство, в установу, організацію (п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України) викликає багато як теоретичних, так і практичних запитань, а тому виглядає малоймовірним та нераціональним на практиці. Роз’яснення компетентних державних органів з цього питання вимагають злагоджених дій працівника, теперішнього та майбутнього роботодавців для звільнення працівника за цією підставою . Український офіс може забезпечити наявність всіх необхідних документів зі своєї сторони  (зокрема, листа майбутнього роботодавця з проханням звільнити працівника за п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України, заяви працівника про звільнення та наказу/розпорядження теперішнього роботодавця про звільнення працівника за цією підставою) для підтвердження правомірності обрання зазначеної підстави звільнення працівника у випадку можливих претензій державних органів. Проте російському офісу юридично більш вигідно прийняти на роботу не іноземця (громадянина України), а громадянина РФ. Це, якщо не унеможливлює (оскільки українське законодавство не вимагає від теперішнього роботодавця підтверджуючих документів прийняття працівника на роботу майбутнім роботодавцем у цьому випадку), то робить недоцільним застосування такого механізму звільнення на практиці.

Висновки:

1. Мешканці АР Крим, не зважаючи на набуття громадянства РФ, у відносинах з Україною вважаються громадянами України. Припинення громадянства України можливе за умови наявності підстав, зазначених у чинному законодавстві, і вчинення цілеспрямованих дій громадянами. Позиція України щодо набуття громадянами України громадянства РФ, виражена в Законі України про окуповані території, а також положення законодавства України про громадянство фактично унеможливлюють припинення українського громадянства мешканцями АР Крим у зв’язку з діями РФ.
2. Трудові відносини з працівниками АР Крим здійснюються відповідно до законодавства України.
3. Роботодавцю варто потурбуватися про перебудову наявних трудових відносин з мешканцями АР Крим (переведення на інший відокремлений підрозділ підприємства на території материкової України) або, у разі неможливості або відсутності згоди працівника на такі зміни, обговорити з працівником припинення трудового договору на підставах, передбачених чинним законодавством.
4. До оптимальних підстав припинення трудових відносин можемо віднести:
- припинення відносин на підставі угоди сторін (п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України),
- припинення відносин за ініціативою працівника (ч.1 ст.38 КЗпП України).
5. Набуття працівником громадянства іншої держави не є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця.

Никто никого не выдворяет-это точно.А в двух государствах оформить можно это точно!.У нас папа-из Киева,гражданин Украины.Я-из Крыма-гражданка РФ.так что оформлять будем и тут и там,как говорится

Хм.....трудно ответить.Родился в Украине,а теперь вообще непонятно какое у него гражданство...

Такую "бумагу" уже предоставляли по месту жительства, о том,что по месту прописки детские выплаты не получаем....именно "бумажкой" её назвать и можно.Не более.У нас в стране( имею ввиду Украину) сейчас оочень много чего можно "чего нельзя".Про ответственность знаю-сама юрист

Детское пособие оформляли у нас в Крыму и платит нам его Украина.

все ясно.

Отредактировано batinova (2015-06-20 16:12:13)

Добрый вечер! Я сеголня занималась этим вопросом. Сказали если ортодонт напишит небо несращение более 65%, тогда дадут.

Отредактировано Janina (2015-10-06 20:55:24)

Sveta ya
Каждый год будут решать на комиссии...там кому как повезет...захотят дадут, не захотят не далут...щас с этим туго.

Не знаю почему вам так сказали, мы из Новокузнецка, проходили МСЭ до операции и нам дали на год инвалидность, после операции сейчас скоро поедем на переосвидетельствование и большая есть вероятность, что уже откажут, так что делать нужно до операции. У меня ребёнок грудь не сосал, но сцеженным молоком нормально набирал вес, но как бы основную проблему это не решало же.

Берете заключение у члх, где будет расписано подробно, что проблемы, с дыханием, глотанием, пищеварением и т.д. И что рекомендовано прохождение мсэ с целью установления инвалидности. Потом с этим заключением идете к педиатру, она должна вам сказать каких врачей пройти и анализы сдать, копии документов ей своих и ребенка отдаете, она должна все заполнить, у заведующей подписать и передать на мсэ. Не хотят, пугайте минздравом, прокуратурой. Это их работа и не им решать, когда вам инвалидность оформлять, их дело бумажки оформить. Вам операция так-то не одна предстоит, какую именно они имеют ввиду?

Были сегодня опять в  детской  поликлинике, у замглавврача, отправили опять в детскую стоматологию, хотя я звонила туда, разговаривала с заведующей, она мне сказала, что они раньше занимались передачей документов на МСЭ, но теперь уже нет. Я сегодня опять звонила этой заведующей, она дала номер и.о. главврача, сказала: попробуйте позвонить, проконсультироваться. Завтра с утра буду звонить, хотя уже не вижу смысла, последний день подачи документов 24 декабря, а там рождественские каникулы, а там не известно когда назначат комиссию, так и дотянем до операции, а потом просто откажут, мотивируя тем, что операцию же сделали!!!!!! Вот и не знаю, что делать, руки уже опускаются. Трудность ещё в том, что с ребёнком на руках не наездишься по всем поликлиникам, а оставить не на кого, у нас нет ни папы, ни бабушки, ни дедушки. Приходиться или с ней ехать, что тяжело или обзванивать, что тоже не очень хорошо.

Спасибо. Завтра с утра начнем по новой!!! Не успеем сдать значит буду писать жалобы во все инстанции: нам это не поможет, зато им нервы потрепим